РЕПЕТИТОР ЧИ ПІДГОТОВЧІ КУРСИ? ПОРАДИ ЕКСПЕРТА
Вступ до ВНЗ – це подія, яка, беззаперечно, пов’язана зі стресом. Тому під час вступної кампанії необхідно максимально пом’якшити негативний вплив нервового напруження. Це можливо за умови ґрунтовної та якісної підготовки до зовнішнього оцінювання.
З цією метою фахівці Центру моніторингу столичної освіти розробили ряд рекомендацій для батьків та майбутніх абітурієнтів стосовно шляхів підготовки до цього відповідального етапу в їхньому житті.
Перше правило, яке необхідно засвоїти – підготовку необхідно починати заздалегідь, тобто за рік чи то й два до вступу.
По-друге, треба чітко визначити, який шлях підготовки найбільш оптимальний саме для вас і використати всі його резерви на повну потужність.
Шлях №1
Золота медаль – перепустка до університету?
Ви йдете на золоту (срібну), медаль. Такий шлях вступу п’ять-шість років тому був би найбільш ефективним. Але сьогодні шкільне «золото» девальвувало настільки, що вага його при вступі мізерна. Це пояснюється великим відсотком медалістів, кількість яких збільшується з кожним роком. У той же час дослідження щодо результатів незалежного оцінювання показують, що часто-густо міцні «середняки» складають зовнішнє оцінювання набагато краще, ніж медалісти. Що ж робити? Відмовлятися від медалі, погіршувати свої навчальні показники? У жодному разі! Шкільна медаль – результат вашої праці, нею можете пишатися ви та ваші рідні. Починайте готуватися до вступу, як роблять тисячі ваших однолітків, адже незалежне оцінювання все одно доведеться складати на тих же умовах, що й усі інші.
Шлях №2
Самопідготовка - шлях до успіху?
Дехто з вас є прибічником саме цієї системи підготовки. Цей шлях формує волю, цілеспрямованість особистості, врешті-решт реалізує беззаперечний принцип – «Бажаєш зробити краще – зроби сам».
Вибравши самопідготовку, ви повинні усвідомити, що доведеться самотужки:
- засвоїти велику кількість спеціалізованих термінів;
- самостійно підбирати завдання у тестовій формі;
- навчитись якісно здійснювати самоперевірку;
- знаходити в підручниках і довідниках додаткову інформацію з кожного обраного вами предмета;
- звертати увагу на так званий «дріб’язок», який при складанні ЗНО може виявитися зовсім не дріб’язковим, а ключовим моментом.
То що ж, відмовитися від самопідготовки? В жодному разі! Самопідготовка – це обов’язкова складова комплексу заходів з підготовки до ЗНО. Матеріал, який ви засвоюєте самотужки, міцно відкладеться у вашій пам’яті і стане у нагоді при проходженні незалежного оцінювання.
Шлях № 3
Робимо ставку на предметні олімпіади
Це дуже правильний, надійний шлях. Якщо ви переможець чи призер всеукраїнських, міжнародних олімпіад, то шанси бути зарахованим в престижний ВНЗ поза загальним конкурсом у вас досить високі. Попри це відсоток таких щасливчиків вкрай малий і подолати вершини олімпіадних змагань до снаги не кожному. Тому такий шлях можна назвати радше ексклюзивним, ніж масовим.
Нижче наводимо витяг з наказу МОН України № 873 від 18.09. 09 із змінами, внесеними МОНом перед початком вступної кампанії – 2010 , в якому йдеться про зарахування до ВНЗ переможців олімпіад.
XII. Зарахування вступників на основі базової та повної загальної середньої освіти, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів
12.1. Зараховуються до вищого навчального закладу відповідно до розділу XV цих Умов за умови подання сертифіката Українського центру оцінювання якості освіти з кількістю балів не нижче мінімального рівня для допуску до участі в конкурсному відборі учасники міжнародних олімпіад, призери (особи, нагороджені дипломами I - III ступенів) IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів та призери (особи, нагороджені дипломами I - III ступенів) III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України за умови, якщо вони вступають на напрями підготовки, для яких профільним є вступне випробування з предмета, з якого вони є призерами, у тому числі:
(Пункт 12.1 розділу XII в викладений у редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 1158 від 21.12.2009).
12.2. Таке право надається призерам Всеукраїнських, учасникам міжнародних олімпіад та призерам ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів – захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, що відбулися у поточному навчальному році, за переліком, визначеним Міністерством освіти і науки України.
(Пункт 12.2. розділу XII викладений у редакції Наказу Міністерства освіти і науки №243 від 26.03.2010).
Шлях №4
Заняття з репетитором
З року в рік ця форма підготовки до вступу у виші набирає все більших обертів. Попит народжує пропозицію, і армія репетиторів, готових підготувати вас до вступу куди завгодно, зростає в геометричній прогресії. Поставимо просте запитання: чи можлива поява великої кількості репетиторів високого ґатунку за короткий час? Відповідь знаходиться на поверхні, бо репетиторів – професіоналів не так уже й багато. Тому дуже важливо не помилитися, роблячи вибір, і якщо він буде вдалим – вважайте, що вам поталанило.
Пошуки індивідуального викладача радимо починати не у «всесвітньому павутинні», а з опитування тих батьків (або випускників), чиї діти (чи самі учні) нещодавно стали студентами. Детально розпитайте їх про методи підготовки, ціну за заняття, і головне – про результати «на виході». Домовляючись про індивідуальні уроки, не бійтесь висловити свої побажання, з’ясувати всі питання, які вас цікавлять. Та й сам репетитор на першій співбесіді обов’язково проведе діагностичне заняття та поінформує вас про його результати.
Далі необхідно визначитись з періодичністю занять. Якщо наймаєте репетитора для одинадцятикласника, то заняття рекомендується проводити не менше двох разів на тиждень. Якщо це учень десятого класу, рекомендуються заняття один-два рази на тиждень. Отже, якщо ви готові інвестувати немаленьку суму в підготовку вашої дитини в індивідуальному режимі – репетитор є оптимальним варіантом.
Наступне важливе питання, яким дуже переймаються батьки, чи обов’язково репетитор повинен бути викладачем вишу? Насправді питання не суттєве і не принципове. Ще раз наголосимо – репетитор повинен бути професіоналом, а чи викладає він в університеті, чи в загальноосвітній школі, чи в коледжі – це жодним чином не впливає на якість його роботи. Крім того, слід врахувати, що викладачів вищої школи на всіх бажаючих не вистачить.
Шлях № 5
Вибираємо підготовчі курси
Відомий вислів «як гриби після дощу» влучно демонструє ситуацію, яка склалася на ринку освітніх послуг щодо підготовки до ЗНО та вступу до вишів. Як не розгубитися в морі пропозицій? По-перше, відкидаємо всі пропозиції так званих «інтенсивних курсів» - обіцянка якісно підготувати абітурієнта, наприклад, з української мови чи математики за два-три тижні – стовідсоткова авантюра. Звертаємо увагу на курси, розраховані на півроку занять. Ще краще, коли вони починають роботу у вересні, а закінчують у травні. Такий розклад – свідчення системного і серйозного підходу організаторів і викладацького колективу до підготовки абітурієнтів.
Отже, обирати курси слід виважено, відповівши на питання «Що саме я очікую від курсової підготовки»?
1. Вам поталанило, якщо ваша дитина чітко визначилась з вишем. У такому випадку вам необхідні підготовчі курси, які, безперечно, працюють при обраному університеті. Як правило, велика доля ймовірності, що навчальні плани курсових занять будуть адаптовані саме до специфіки обраного вами університету. Але, на жаль, практика засвідчує, що навіть перед початком вступної кампанії великий відсоток абітурієнтів не визначився з вибором. Щоб не спізнитися, намагайтеся знайти курси, які дадуть якісну підготовку з обраних вами предметів.
2. Розгляньте максимум пропозицій, розміщених в Інтернеті, не полінуйтесь зателефонувати за обраними варіантами курсів і поцікавитись, які результати показали слухачі, що закінчили їх. Не «ловіться» на висловлювання «ми вам гарантуємо стовідсотковий результат при вступі» - такі гарантії не може надати ніхто, бо на 60% успіх залежить від самого претендента на звання студента.
3. Спробуйте з’ясувати думку про якість викладання у тих, хто відвідував курси, чи їхніх батьків. Ще краще, якщо підготовчі курси вам порекомендували знайомі чи знайомі знайомих – таке «сарафанне радіо» часто-густо буває набагато правдивішим, ніж красиві обіцянки на сайті.
4. Місцезнаходження курсів – дуже важливий фактор. Не можна забувати, що випускний клас – це величезне фізичне та психологічне навантаження на підлітка. Тому при виборі курсів слід керуватися фактором віддаленості їх від вашого дому – час на дорогу не повинен перевищувати півтори години. Якщо ж ви знаходитесь перед вибором – курси «такі собі», але через дорогу від домівки, або якісні, але віддалені, то перевагу все ж таки слід віддати якісним курсам.
5. Кількість слухачів у групі. Побутує стереотипна думка, що навчання ефективніше у групах з малою наповнюваністю. Насправді, на якість підготовки кількість людей не впливає, оптимальною вважається наповнюваність групи 12-20 осіб. Усе залежить від викладача та обраної методики навчання.
6. Безумовною перевагою курсової підготовки є можливість працювати в команді, спілкування з однолітками, відчуття здорової конкуренції, отримання системних знань, уміння самостійно вирішувати поставлені задачі, формування самодисципліни. Натомість, займаючись із репетитором можна не виконати або перенести домашнє завдання. Групова ж підготовка дуже часто спонукає малоініціативних узяти участь в «гонці за лідером», що підвищує їх самооцінку.
7. Ціна питання – не останній аргумент при виборі шляху підготовки до зовнішнього оцінювання та вступу до вишу. Заняття з репетитором обійдуться вам у 10-15 разів дорожче, ніж відвідування курсів.
За оцінкою експертів Центру моніторингу столичної освіти навчання на підготовчих курсах – досить ефективна форма підготовки до вступу до ВНЗ. Такі висновки робляться не на пустому місці, оскільки Центр за три роки успішно підготував на власних курсах багато випускників. Високі бали за зовнішнє незалежне оцінювання - це результат ґрунтовного знання з предметів, які вивчаються тут.
Головне завдання, яке ставлять викладачі наших курсів, - ліквідація розриву між рівнем базової шкільної підготовки і вимогами до знань, які висуваються при складанні тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання. Крім того, на думку психологів Центру моніторингу, величне значення має психологічне налаштування абітурієнтів на успішне проходження ЗНО і складання творчих іспитів у виші.